ЧОМУ КОРПОРАТИВНА АНГЛІЙСЬКА НЕ ПРАЦЮЄ?

До мене нерідко йдуть в учні «жертви» корпоративного навчання. Приходять – і демонструють рівень мовних навичок, який у найкращому випадку лише трохи вищий за стартовий. Важливо: це після того, як людина займалася англійською «без відриву від виробництва» від півроку до... кількох років! І це не рахуючи школи... Постає питання: чому такі гнітючі підсумки?! Відповідаю. Основних причин чотири. Ось вони.

1. НЕСЕРЙОЗНЕ СТАВЛЕННЯ УЧНІВ

Так вже ми влаштовані: те, що дається нам «на халяву», усвідомлено чи підсвідомо не цінуємо. Тому що не доклали зусиль для того, щоб це отримати, не витратили свої «кровні». Не цінуємо – не серйозно ставимося. Самостійно не займаємось, заняття пропускаємо, а коли не пропускаємо, то слухаємо у піввуха. Там же, де несерйозне ставлення, результати відповідні.

2. НАВЧАННЯ «ДЛЯ ГАЛОЧКИ»

На жаль, як би цинічно це не звучало, майже всім роботодавцям, які оплачують для своїх співробітників курси іноземної мови, начхати, наскільки ефективним це навчання буде. Воно замовляється не для того, щоб реально навчити, а щоб підвищити лояльність нинішніх співробітників («Дивіться, як ми дбаємо про вас!») і збільшити привабливість компанії в очах потенційних працівників («Дивіться, як у нас круто!»). А оскільки зацікавленості в результаті немає, вибір навчальної компанії визначається не її якістю, а вартістю її послуг: чим дешевше, тим краще ... У той же час варто зауважити, що навіть високий прайс не завжди гарантія відмінності сервісу.

3. НАВЧАННЯ «БЕЗ ДУШІ»

На боці навчальних компаній, як правило, також не все гладко. М'яко кажучи. Єдине сильне бажання, яке ними рухає, – це заробити. Практикується «конвейєрний» підхід: заарканили клієнта, гроші в кишеню – і далі можна не напружуватися, аби великих «факапів» не допускати, інакше навіть у байдужого замовника терпець може луснути. Прагненням якісно – і тим паче швидко! - просунути учнів до мовних вершин у даному разі і не пахне. «Навіщо навчати швидко, якщо можна тягнути із клієнта гроші роками?!»

4. НЕЕФЕКТИВНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

І, може, не все було б так сумно, якби методика навчання була прогресивною. Але ні, ми легких шляхів не шукаємо. Все таке корпоративне псевдонавчання проходить під прапором незламної вірності «старим добрим» традиціям. Ось тільки де вона, та доброта, хоч убий, не зрозуміло. Чи далеко пішли від «Уот із йо нейм?» Та ні, досі біля нього тиняємось...

Реальність така, що час навчання за громіздкими «гросбухами» (читайте – «класбуками» та «воркбуками)» пройшов і ніколи не повернеться. Бо вони вже не працюють. Не встигають за шаленою швидкістю сучасного життя. Життя, коли навики потрібно формувати та розвивати у рази швидше, ніж можна було дозволити собі раніше. Коли обсяг інформації у світі щороку збільшується в геометричній прогресії, і 90% даних є лише англійською. Коли термінова необхідність опанувати цю мову стала аксіомою для всіх, хто не хоче «борсатися» за бортом цивілізації.

Чи означає вищесказане, на корпоративній англійській можна поставити хрест? Звісно, ні. Потрібно змінити підхід: у цьому випадку результати будуть чудовими!

Роботодавець повинен зрозуміти: давши співробітникам цінність справжню, а не абияку, він отримає від них набагато більшу лояльність. Навчальні компанії мають усвідомити, що працювати по-старому вже давно неефективно і щонайменше недалекоглядно. Нарешті, співробітникам потрібно зрозуміти, що якщо вони не змінять своє ставлення до навчання, не займатимуться додатково, то значних успіхів в іноземній їм не бачити як своїх вух.

Отже, робимо висновки та вчимося ПРАВИЛЬНО. Наприклад, у нас.