МІФИ ПРО ОВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ

Чому англійську вчать всі кому не ліньки, а опановують її лише "вибрані"? Причин багато, але більшість із них виростає з хибних переконань щодо оволодіння цією мовою. Давайте з цим розберемося.

МІФ 1: АНГЛІЙСЬКА - ЦЕ СКЛАДНО

Чому є таке переконання - зрозуміло: навчають у традиційній школі так, що за голову хапаєшся від розмаїття інформації та граматичних хитросплетінь. Причому, що в мові не візьми - все архіважливо і архіпотрібне, мовляв, з пісні слова не викинеш. Додати до цього те, що англійську з наших співвітчизників опановують лише одиниці, - і вуаля: ви у полоні ілюзії.

Правда ж така, що англійська мова - одна з найпростіших із усіх існуючих. Подумайте: якби вона була складною, чи стала би засобом комунікації № 1 у світі? Звичайно, ні. Візьмемо приклад: у нас – червоний, червона, червоне, червоні, в англійській на все це лише одне слово (red). Важко помилитися, чи не так? І таких прикладів можна навести безліч.

Ситуація ускладнюється тим, що цей міф активно культивується - тими, хто щиро вважає англійську складною, і тими, кому таке переконання вигідне. До останніх належать, зокрема, недобросовісні курси мов: так вони виправдовують більшу тривалість та низьку ефективність навчання. "А хто вам сказав, що буде легко?! Англійська – це складно!"

Скажу так: якщо хапатися за все й одразу, не фокусуючись на головному, то вам і віник здасться хитромудрим.

Правильний підхід: виділити в мові "ядро", критичне для досягнення ваших комунікативних цілей, та активно опрацювати лише його. Решта - пізніше, у порядку зменшення значимості. Щоб їздити на велосипеді, не обов'язково вміти користуватися дзвінком - достатньо зберігати рівновагу і крутити педалі. Так само і у володінні мовою: є головне, а є другорядне. Власне є і те, що вам взагалі не потрібно. Ми, якщо розібратися, і рідною мовою користуємося лише незначною мірою.

Отже, їжте слона по шматочку, починаючи з найпоживніших, - і від бідної тварини (читайте - вашої невпевненості у своїй англійській) нічого не залишиться.

МІФ 2. ЗАНУРЕННЯ У СЕРЕДОВИЩЕ

Що буде, якщо взяти непідготовлену до дайвінгу людину і занурити її глибоко на дно океану? Велика ймовірність, що щось піде не так, аж до плачевних наслідків, правда? Так ось: аналогічне відбувається при зануренні у мовне середовище, де живуть носії.

Чомусь багато хто впевнений: поживи в країні, мову якої хочеш опанувати, - і вона у тебе в кишені! Це не так. Точніше, потрібна велика поправка: якщо ви готові до занурення в те саме середовище, - тоді так, толк від нього буде, а якщо не готові - на вас чекає розчарування. Тим більше, чим більше ви очікуєте від подорожі. Подивитеся на Біг-Бен або Статую свободи, подражните язик та вуха - ось вам і весь прогрес в англійській.

У "Бітлз" є пісня "Can't buy me love" - ​​"За гроші не купиш кохання". За гроші не купиш і володіння мовою. Останнє прийде через постійну (у тому числі самостійну) практику, і починати її потрібно у себе на батьківщині. За допомогою наставника, створивши собі мовне оточення. Детально про це: https://right-english.com.ua/blog/anglijska-z-nosiyami-pravilnij-pidhid

Сформуйте в себе надійну базу знань та навичок - і тоді поринайте скільки душі завгодно. До речі, я свого часу зробив саме так.

МІФ 3. "У МЕНЕ НЕМАЄ НА ЦЕ ЧАСУ"

О, це улюблена відмовка тих, хто насправді займатися англійською мовою не хоче. Володіти хоче, а займатися ним – ні. Але першого без другого немає. Ніколи. Не вірте тому, хто обіцяє вам чудові навики в іноземній з мінімальними зусиллями. Це не більше ніж дешева пастка для легковірних ледарів, які завзято чекають, що "Прилетит вдруг волшебник" і подарує їм чарівну таблетку, яка зробить їх англійську гідною Голлівуду (власне, вони шукають "халяву" у всьому). Будь-який прогрес потребує часу. Інше питання – скільки. Одні ловлять нальоту, а комусь для досягнення того ж результату треба неабияк попрактикуватися. Хороша новина в тому, що для кардинального прориву в англійській часу потрібно набагато менше, ніж прийнято вважати. Так, за моєю методикою необхідні лише 84 години = 24 з викладачем + 60 (3 підходи по 20 хв. щодня) самостійно. Це курс тривалістю 2 місяці.

Якщо проаналізувати, скільки часу ми витрачаємо непродуктивно (зависаючи в чатах, сидячи біля телевізора, пасивно чекаючи на транспорті та/або чергах тощо), швидше за все, виявиться, що насправді вільного часу в нас достатньо. Тільки витрачається воно нами безглуздо. Постає питання: чому б не направити його на англійську?! І тут результат вирішується боротьбою мотивів: розважитися чи інвестувати у своє майбутнє?

Як би там не було, на те, що по-справжньому важливо, час знайдеться за будь-якого розкладу, навіть у надзайнятої людини. Завдання полягає в тому, щоб цю важливість усвідомити. Які круті можливості відкриє переді мною англійська? Відповідь на це запитання дасть вам мотивацію, яка дозволить знайти час на English навіть при повному завантаженні.

МІФ 4. ДЛЯ ОПАНУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ПОТРІБЕН ТАЛАНТ

Англійською говорять 15% населення Землі. І що, у всіх суперздібності? Ясна річ, ні. Крім того, як вже говорилося (див. Міф 1), англійська – дуже проста мова, тому для її освоєння багато розуму не треба. Нарешті, якщо ви оволоділи однією мовою (рідною), з мовними центрами мозку у вас все гаразд, а значить, ви здатні опанувати й іншу.

МІФ 5. «Я ЗАНАДТО СТАРИЙ/СТАРА, ЩОБ ОВОЛОДІТИ ІНОЗЕМНОЮ»

Так, вікові зміни мозку ніхто не відміняв, але оволодіння іноземною – це не про дату народження, а про рівень мотивації та наполегливість. Якщо останні є, то можна опанувати будь-яку мову в будь-якому віці; якщо їх немає, то не допоможуть ні молодість, ні будь-що інше. Скажу більше: якщо вам за 40, то вивчення іноземних мов – це просто маст-хев, оскільки, як показують наукові дослідження, воно відсуває старіння мозку.

МІФ 6. АНГЛІЙСЬКОЮ МОЖНА ОВОЛОДІТИ САМОСТІЙНО

Насправді, якщо ви не дисциплінований геній, тоді вам обов'язково потрібен досвідчений наставник, який в океані інформації виділить головне, буде вас направляти і давати вам правильний «живий» зворотний зв'язок.

МІФ 7. АНГЛІЙСЬКОЮ МОЖНА ОВОЛОДІТИ БЕЗ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Інша крайність. Як правило, так думають люди, схильні до перекладання відповідальності за свої результати (читайте своє життя) на інших. Мовляв, знайду собі тямущого «препода», який працює за класною методикою без домашніх завдань, – і рибка в сітці. Та ні. Займатися з учителем – це, звісно, чудово, але час занять із ним завжди обмежений (вашими фінансовими можливостями, його графіком роботи тощо). Для виходу на гідний рівень цих уроків вам просто не вистачить. Без закріплення отриманих знань та умінь між заняттями з викладачем ви щоразу відкочуватиметеся назад, ніби під час ходіння вгору по ескалатору, який рухається вниз. Особливо це виражено на первинному етапі навчання, коли міцної мовної бази ще нема.

Отже, дивіться на речі ПРАВИЛЬНО та сміливо вирушайте в дорогу – підкорювати вершини англійської!